Не варто намагатися позбутися від спогадів,
треба навчитися жити з ними.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=X-hEr3TTAqA[/youtube]
Тобі уже не двадцять, ти це знаєш,
Пробилася на скронях сивина.
Молодшим у цей час ти виглядаєш,
Коли до тебе завітає давнина.
Заглядуєш в минуле час від часу,
Товпляться нерозгадані думки:
Чому із сьогоденням воно часто,
Чи можна все забути, обійти?!
Частіше все приходить в непогоду,
Під шум дощу, в безсонну довгу ніч.
Коли сидиш ти поряд з самотою,
І дивишся в минуле віч-на-віч.
Війне тодішній вітер по обличчю,
І серце чомусь сильно защемить.
Коли тебе з минулого покличу,
Чи ти мене почуєш у цю мить?
І кожен день проходить в метушні,
Та ми чомусь чекаєм знову вечір.
Та кроки твої в тиші знов присутні,
Не можу все ж знайти від них я втечі..
___________________________
Сьогодні день ПОДЯКИ . Я дякую всім моїм Друзям
і Читачам за те, що ви знаходите час зайти до мене
на сторінку, познайомитися з моїми віршами, зрозуміти їх,
або допомогли мені в чомусь... ДЯКУЮ! ДЯКУЮ! ДЯКУЮ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002810
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2024
автор: Н-А-Д-І-Я