Обшарована кригою, ніби калина,
Мов льодяник у просторі-часі я ви́шу.
Синтезована мить транссвідомістю лине –
Трансформує неначе субстанцію грішну.
Сприйняття забарне́ поглинає спрокво́ла
Зміст кармічних картин у всесвітній мережі.
А думки по спіралі від кола до кола
Намагаються, певно, дістатися вежі,
Де умовна свобода – невільниця волі,
Тінь якої одвіку існує в уяві –
Надихає на кроки, але поступові –
Певно, сходи угору виткі та трухляві.
Сподівання на щастя в істотах гніздиться:
Соковито-червоного струменя пломінь
Спонукає істоту впіймати жар-птицю
І породжує в жилах бурхливостей гомін.
Обшарована кригою, ніби калина,
Мов льодяник у просторі-часі я ви́шу.
Синтезована мить транссвідомістю лине –
Трансформує неначе субстанцію грішну.
12.01.2024
––––––––––––
Ілюстрація:
авторське фото
––––––––––––
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002892
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.01.2024
автор: Олена Студникова