криваво-чорним променем злого сонця вкрилось моє понівечене досвідом тіло, я ж уже не дитина, щоб бути чистим і світлим хлібом, деінде гукаю того, хто прийде і спасе, а не замахнеться на гуркіт своєї конституції, образливо, я лишень інструмент в руках людства, не прив'язуватися і не закохуватися стало свідомим образом життя і належного рівня розвитку, основний показник нормальної орієнтації орієнтовно дивиться на мою конкурентноздатність.
галюцинації марення галасливо кидаються під ноги котикам хворим, а ти не котичок, ти чиєсь сонечко, збльовувати сперму важливо ненароком, так, щоб несвідомо і не гидотно, коли кохана людина, але я з'їхала залишеним вночі милом і подарувала світу необхідну неоподатковуваність, мене заводить твоє тіло, твоє тіло ніжним дотиком видніється двухметровим обертональним голосом, ти сказала мені, що в суботу ми підемо разом дивитись порно, я його ненавиджу, забери собі власну вартість.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002933
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2024
автор: Харрієт