Прадавнє місто вбралося в сніги,
Дивлюсь на нього з капища висот.
І б'ються у душі все вороги,
Щоби душевний знищити кивот.
Не знаю: чи молитися до Бога,
Чи в древні культи ринути цілком?
Від кого мені прийде допомога?
Життя заб'є барвистим джерелом?
Прийди, прошу, і виконай всі мрії,
Допоможи поринути у даль.
Заради Тебе в маристій надії
Життя поклав на сяючий кришталь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002977
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2024
автор: П’еро