Усе гасне, а потім загоряється знову,
Огортає світлом, дарує віру, що спокій лишиться з тобою,
Та це лиш сподівання: ти знову втратиш внутрішнє світло,
Ти знову відчайдушно шукатимеш сенси, які заповнять порожнини.
Травмовано обнуляєшся, стурбовано шукаєш, задоволено світишся – циклічне оновлення налаштувань, підозрюю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003032
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2024
автор: Оксана Сом