Сніг, мороз, яскраве сонце
Зазирає у віконце.
Сніг іскриться, сліпить очі,
Голубий аж після ночі.
Його випало багато,
Кличе, манить вийти з хати!
В ньому можна покачатись,
Попірнати, повалятись.
Можна впасти і лежати,
Бо пухкий, неначе з вати.
Він гарнющий і чудесний,
Все тому, що він небесний!
Із води він утворився
Та у небі народився.
Прийде час, весна настане,
Знову він водою стане!.
14. 01. 2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003041
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2024
автор: Мирослав Вересюк