Неначе душу розітнули - плаче.
Її не забинтуєш і нема пігулок.
Болить. В наступний бій підеш терплячий.
Війна приготувала вогняний пакунок.
Ковтнеш сльозу - знайдеш нові ідеї.
(В очах - загиблих побратимів силуети).
Немає зброї - то ж шукай трофеї.
Ворожі трупи вкрили снігові замети.
Від полум'я погасиш вражі танки,
Перефарбуєш - ще підуть у бій завзято.
Тоді зустрінеш рідних і світанки. -
Ці відчуття торкалися душі солдата.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003131
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2024
автор: Світлая (Світлана Пирогова)