Останніи лист тріпоче сильну гілку
І просить: " Ти ж мене держи,
Не відпускаи так дуже стрімко,
Не відпускаи. Не відпусти.
Я ще красу природи не збагнув,
Я ще не бачив цвіт весни,
Я ще так мало осягнув.
Не відпускаи. Не відпусти.
Ти на поталу відпустила всі листочки,
А скільки їх вже більше не знаити.
Ми ж твої діти - і сини, і дочки.
Не відпускаи. Ти збережи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003161
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2024
автор: Надія Тополя