Лелеки .

Розбиті  міста,  покалічені  долі
І  гнізда  вже  в"ють  лелеченьки  у  полі.
Розкидані  діти  по  світі  усьому,
Збирають  лелеки  їх  в  гнізда  додому.

Квітчають  родинне  гніздо  прапорами.
Щоб  діткам  було,  як  у  рідної    мами.
А  скільки  цих  гнізд  на  полях  розрослось.,
Щоб  сонце  світило,  на  волі  жилось.

Щоб  діти  не  чули  гармат  уві  сні,
Щоб  лише  цвіли  всі  лани  навесні.
Шукаите,  лелеки,  і  маму  ,  і  тата.
Щоб  шлях  показали  до  рідної  хати.

І  біля  оселі  гніздечко    звивали,
Сиділи  в  садочку,    діток  годували.
Лелеки,лелеки    по  світу  летіть
І  всіх  наших  діток  до  гурту  зберіть.

Нехаи  у  них  буде  родина,  сім"я,
Що  так  розкидала  ця  клята  віина.
Збираите  їх  разом    до  гурту  несіть,
Любов"ю  зігріите  і  рани  зросіть.

Джеральною  чистою  вмиите  водою,
Щоб  рани  загоїлись  ,  зникли  з  бідою.
Цілющим  нектаром    і  росами  зрання,
Щоби  здіиснились    дитячі  бажання.

Нехаи    же  лелеки  несуть  в  кожну  хату
Добробут  і  діток    багато,  багато.
Щоб  сміхом  дитячим  наповнилось  всюди.
У  щасті  і  радості  житимуть  люди  .

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003169
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2024
автор: Надія Тополя