Біля годівнички щебетали синички.
Сальце коштували і не гордували.
Враз із гілки снігурі злетіли,
Та на горобців сніжки полетіли.
Такі пишні та вродиві,
Груди в снігурів красиві,
А синички мов лисички,
Хвостиском змели пшеничку.
А горобчик приг та скок,
Сало в дзьобик, з гілки шморг.
Так і люди мов синички,
Вільні біля годівнички.
Волю тільки людям дай,
Полетять і не шукай.
Від любові до надії
Протягнулась наша віра.
Птахи дружно гомоніли,
Дітки радісні і милі.
Годівничку змайстрували,
Пташенят нагодували.
Голод й холод не страшний,
Якщо в тебе дім міцний.
Коли є кому подбати,
Можна в домі й щебетати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003263
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2024
автор: oreol