Плаче доля України,
Гірко-гірко плаче,
Всюди ями та руїни,
Ллється кров юнача.
І дитяча також ллється,
Міста, села гинуть.
Раші гріх цей не минеться.
Втраплять у могилу
Москва, Пітер і Самара,
І Тамбов з Сибіром.
День і ніч народ кошмарять
Ці азійські звірі.
Та ні армія, ні путін
Рашу не врятують.
Зняла Україна пута –
Воленьку вартує.
Дух козацький має, вільний,
Він же невразливий.
Наша славна Україна
Заживе щасливо!
4.01.2024.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003264
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2024
автор: Ганна Верес