* * *
Христос поставить небеса:
синє, і в синьому — сяйне.
Що ти писав!
ти відчував мене?
чи відчував Його й мене?
чи нас вже і не розрізняв —
і нездоланне
наперстав —
і що ніколи і ніде
ще не писав...
Талант — він топить,
вхопить — топить!
він агресивно чує — на що
попит!
й неповний...
й кличе
в неповноті — і з гризьким кличем!
художник я — із Чистою —
рукою не штовхав
я не протест
собою був —
й це підняло всі вуха
всіх застав!
а був би то Павло
й до нього хтось пристав...
бо що страшніше:
кликав вибухи застав
хвоста вистав!!
ставив до вух
до слизьких — Небеса!..
то я сумирний — і Христос
трима мене...
що ти писав?? —
ти відчував мене?
ніхто не пікне десь,
Христос ще раз сяйне!..
13.07.2018, свято
12 апостолів, після лісу
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003271
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2024
автор: Шевчук Ігор Степанович