Светлой памяти А. Звездина (Северного)
https://youtu.be/PExPvqyyEXU?si=P_LcxbJ96K9RVS9D
Забагато я сьогодні, мабуть, випив.
Біль шматає душу висмоктану вщент,
Як побачу за вікном самотню липу,
Заціловану набридливим дощем.
Ще хлопчиною мене у підворітті
Незнайомий голос якось наздогнав.
Ось і вийшло юнаку тієї миті
Пригорнутися душею до вина.
Закохався я у ті шалені ноти,
Бо неначебто себе у них почув.
Пам'ятається і досі теплий дотик,
Що у серці запалив тоді свічу.
Чи не з то́го, що кумира голос хриплий
Відібрав у мене виснажену юнь,
Я щоденно задивляюся на липу
І від спогадів своїх безбожно п'ю?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003315
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2024
автор: Zorg