Зайшла вчителька у клас,
Зразу стало тихо.
Швидко зник тут сміх і глас,
Десь взялася Муха.
Хто з вас вірш мені розкаже,
Хто сміливий тут із вас?
Тут притихли усі дуже.
Може, ти? Читай, Панас.
А чому це перший я?
Підняв руку ж Гершко.
Зараз черга не моя,-
Каже Панас вперто.
Потім встав, почухав вуха,
(Ось я вже й попався).
На ніс сіла раптом Муха,
Відігнать старався.
Підтягнув штани, як завжди,
Що ж це тут збрехати?
Чи сказати краще правду?
І почав зітхати..
Вчора батько прийшов пізно,
Був ще й напідпитку.
Нам співав ще якусь пісню,
Ледь стягнули свитку.
Аж до ранку умовляли,
Щоб приліг він спати.
Довго - довго забавляли..
Так ридала мати..
Хіба буде до віршів,
Як така родина?
Увесь клас він розсмішив:
Дійсно! Він не винний!
Ось учителька сказала:
За вірша я ставлю два,
А за видумку ( брехню) 10 балів.
Можеш ти творить дива...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003319
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2024
автор: Н-А-Д-І-Я