Ох зима ця - і вітер, і віхола,
І дороги, й стежки замела,
І в Долинську я знов не поїхала,
Непогода мене не пуска.
Знову вітер і знову хурделиця,
А від них і спокою нема.
Сніг сухий покривалами стелиться,
Почуття і думки присипля...
Та надіюся я, що хурделиця:
Не на вік паруси нап"яла,
І тепло до нас знову повернеться:
Відійде і розтане зима.
Не навік же вона заморозила:
Цей широкий засмучений світ...
Зрозуміло стає уже кожному:
До весни прокладається міст...
І живу я знову з надією:
Відійде і розтане зима,
І в Долинську свою повернуся я,
І зустріне мене там весна!
А можливо й війна ця закінчиться,
І додому приїдуть сини,
Відбудуємо те, що розгромлено,
І щасливими будем ще ми!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003328
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2024
автор: геометрія