Ледь помітний подих вітру, –
Світанкова свіжість лине,
Рухання легке повітря
Доторкається росини.
А вона тремтить на гілці,
Як алмаз коштовний сяє.
Шум глибокий чути в лісі,
Дзвінко пташечка співає.
Розсипає свіжість ранок,
Радість, щастя і надії,
Нового життя дихання, –
Дощ у сонечка в обіймах
Залишає срібні роси
Всюди й створює проблему,
Бо не знаю – дощ чи сльози
На лиці горять моєму?
09.08.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003338
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2024
автор: Martsin Slavo