Шматки (55)

Лиш  пошматовані  уста,
не  дочекаються  цілунку.
Закономірність  є  проста,
що  шрами  прагнуть  візерунку.

Поранений  прагне  спасіння,
бажання  жити  до  кінця.
А  пошматовані  суцільно,
прагнуть  рятунку  мов  серця.

Розбиті  чаші  просять  клею,
пляшки  не  варті  і  сміття.
Різниця  неба  між  землею,
кількість  надії  до  життя.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003367
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2024
автор: Zak_Marko