Тривога тривожить. І знову тривожно.
Та нині тривожитись дуже не можна.
Спускаймося класом усім в укриття:
В підвалі продовжимо ми заняття.
Вдих...Видих...Спокійно...Зіжмем кулаки -
Прародичі наші були козаки.
І ми, українці, під захистом Бога,
До нас неодмінно прийде Перемога.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003399
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2024
автор: Марія Демянюк