...Вони йшли і кудись поспішали -
на роботу, з роботи, в кіно,
і того, хто сидів, обминали
із-за ввічливості, чи не знали,
чи всім просто було всерівно.
Він сидів на східцях переходу
в підземелля чи входу в метро
біля ніг прохідного народу,
зберігаючи свою свободу
й відчуваючи волю нутром.
Його погляд спинився у фото
і фотограф зловив якусь мить,
коли він привідкрив трохи рота,
щоб сказати щось, (чи анекдота?),
про життя, яке поруч біжить...
Вони йшли і кудись поспішали -
на роботу, з роботи, в кіно,
і того, хто сидів, обминали
із-за ввічливості, чи не знали,
чи всім просто було всерівно...
05.06.2023р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003463
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2024
автор: Павло Коваленко