Смеркає…Вечір навіває смуток,
І якось злякано пітьма тремтить,
Тихенький вітер листячком ворушить,
Туман прозорий в низині висить.
Рожевий захід заховавсь за лісом,
Рум’янцем вкрилися окрайці хмар,
Сріблиться в потемнілім небі місяць,
І сріблом тим сіяє водна гладь…
Над річкою таке повітря пряне!
Стою, чекаю першої зорі,
Що заблищить у небі полум’яно
І збудить дивний смуток у душі…
22. 08.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003495
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2024
автор: Martsin Slavo