*****
Збуди у серденьку своїм
Пресвітлі почуття
Й дозволь з тобою бути їм
Усе твоє життя.
А темні почуття жени
Із нього геть навік,
Аби твоє життя вони
Не нівечили вік.
Не знайдеш з ними щастя ти,
Не станеться того,
Якщо із ними будеш йти
Впродовж життя свого.
Тебе лиш добрі почуття
До щастя приведуть.
Вони, злі стерши в небуття,
Його тобі дадуть.
Із ними зможеш ти здійснить
Все те, що прагнеш ти
Для того, щоб щасливо жить,
Дійшовш до мети,
Утіливши її в життя,
Як ти того й бажав
В той час, коли без вороття
До неї прямував
День, місяць, може, й цілий рік
Чи протягом рокíв.
Спинити ж хід свій ти повік
До неї не посмів.
І не важливо, де і хто
До тої цілі йде.
Якщо ж не спиниться він, то
Із часом все ж дійде́.
Якщо ж стояти, а не йти –
Нічого не робить,
Повік не будемо я й ти,
У світлім щасті жить.
Євген Ковальчук, 26. 10. 2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003543
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2024
автор: Євген Ковальчук