*****
Ми виплутаємось з тенет
Війни, що йде у нас.
З її ми вийдемо лабет.
Прийде́ цей світлий час.
Тоді не будемо тужить
І воювать щодень,
А будемо у мирі жить,
Йому радіть лишень.
Ми наближаємо цю мить,
Воюючи в бою,
Який, немов окріп, кипить.
За земленьку свою,
Свободу, волю, щастя теж
Ми боремось у цій
Війні, що доведем до меж.
Кінець настане їй.
І сонце миру заблищить.
Нас грітиме воно
Так лагідно усяку мить,
Життя все, що дано
Всім нам на світі цім земнім,
Щоб лиш у щасті жить
І усьому та всім на нім
Лише добро робить.
Війна ж добро нам не несе.
Вона несе лиш зло,
Що серце, мов зміюка, ссе,
Щоб кепсько нам було.
Вона триває нині в нас,
Але мине вона,
І в край наш прийде мирний час,
Мов красная весна.
І буде з нами він повік,
А разом з ним же ми
Жить свій увесь земний цей вік
Щасливими людьми.
Євген Ковальчук, 21. 11. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003544
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2024
автор: Євген Ковальчук