думки

я  сяду  на  корабель    
попливу  далеко
і  викину  свої  тривожні  думки    
вони  досягнуть  дна  
а  коли  я  повернуся  на  сушу  
я  побачу,  що  вони  вже  на  березі  
чекають  на  мене  
я  скину  зі  скелі  думки  
вони  не  розібʼються,  не  зламаються  
повернуться  до  мене  знов
я  спалю  ці  думки  
зрадію,  бо  нарешті  їй  нема  
а  потім  вітер  принесе  попіл  прямо  в  руки
думки  повернуться  до  мене  
цьому  немає  кінця  
нема  сподівань  
тоді  я  вирву  серце  
і  викину  собакам  
але  вони  не  захочуть  його  зʼїсти
І  повернуть  мені  назад  
 
19.01.2024

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003546
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2024
автор: Дивна Пташка