Доля перевита із журбою

Я  твої  цілую  руки,  мамо,
Що  вставала,  люба,  ти  так  рано
І  молилась  впевнено  за  мене,
Найдорожча,  найрідніша  нене.

Знаю,  що  просила  у  природи,
Сили  і  здоров'я  та  ще  й  вроди,
Вірних  оберегів  із-за  ранку,
Дихання  і  радощів  світанку.

Тяжко  проводжала  у  дорогу
Та  завжди  чекала  до  порогу,
Янголя  найкраще,  найрідніше,
Хто  ще  може  бути  наймиліше?

Дякую,  схиляюся  низенько,
Люба,  найдорожча  моя  ненько,
Буду  пам'ятати  світлу  долю
Ніжно  перевиту  із  журбою.



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003565
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2024
автор: Наталі Косенко - Пурик