ЯК МОЖНА ЖИТИ ТАМ…

ЯК  МОЖНА  ЖИТИ  ТАМ…

Як  можна  жити  там,  де  не  живеться?
Як  можна  жити  там,  де  сну  нема?
Де  серце  від  розпуки  в  шмаття  рветься,
Де  все  чуже  і  плачеться  ридма.

Як  можна  жити  там,  де  ми  чужинці,
Де  мова  солов’їна  не  звучить,
Де  не  живуть  етнічні  українці,
Та  й  де  струмок  не  так,  як  в  нас  дзюрчить?

Як  жити  можна  там,  де  все  не  наше?
Куди  не  глянь  –  усе  воно  чуже…
А  чи  душа,  це  бачачи,  не  каже:
«Додому  повертайся  ти  уже…»?

Як  можна  жити  там,  де  все  немиле
Й  немов  у  чаші,  все  в  душі́  кипить?
Для  цьо́го  звідки  й  де  беру́ться  сили?
А  чи  душа  від  цьо́го  не  болить?

Як  можна  жити  там,  де  в  піднебесся
Вкраїнська  пісня  птахом  не  зліта?
Де  вишиванки  й  скрині  не  знайдеться,
Й  верба  над  ставом  коси  не  спліта.

Як  можна  жити  там,  де  серце  плаче,
А  спогад  повертає  в  рідний  край,
Де  голос  тихий…  іноді  –  тремтячий,
А  поряд  не  співає  водограй?

Як  можна  жити  там,  де  на  покоси,
Не  падає  сріблястая  роса?
Душа  від  цьо́го  і  болить  й  голо́сить,
І  рано  так  сивіє  вже  коса.

Як  можна  жити  там,  де  біля  хати
І  мальви,  й  чорнобривці  не  ростуть?
І  ні́кому  про  все  це  розказати,
А  час    біжить  й  роки́  кудись  пливуть.

20.01.2024  р.

©Королева  Гір  Клавдія  Дмитрів,2024

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003598
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2024
автор: КОРОЛЕВА ГІР