ЯК МОЖНА ЖИТИ ТАМ…
Як можна жити там, де не живеться?
Як можна жити там, де сну нема?
Де серце від розпуки в шмаття рветься,
Де все чуже і плачеться ридма.
Як можна жити там, де ми чужинці,
Де мова солов’їна не звучить,
Де не живуть етнічні українці,
Та й де струмок не так, як в нас дзюрчить?
Як жити можна там, де все не наше?
Куди не глянь – усе воно чуже…
А чи душа, це бачачи, не каже:
«Додому повертайся ти уже…»?
Як можна жити там, де все немиле
Й немов у чаші, все в душі́ кипить?
Для цьо́го звідки й де беру́ться сили?
А чи душа від цьо́го не болить?
Як можна жити там, де в піднебесся
Вкраїнська пісня птахом не зліта?
Де вишиванки й скрині не знайдеться,
Й верба над ставом коси не спліта.
Як можна жити там, де серце плаче,
А спогад повертає в рідний край,
Де голос тихий… іноді – тремтячий,
А поряд не співає водограй?
Як можна жити там, де на покоси,
Не падає сріблястая роса?
Душа від цьо́го і болить й голо́сить,
І рано так сивіє вже коса.
Як можна жити там, де біля хати
І мальви, й чорнобривці не ростуть?
І ні́кому про все це розказати,
А час біжить й роки́ кудись пливуть.
20.01.2024 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003598
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2024
автор: КОРОЛЕВА ГІР