Скількох безневинних чекає розплата,
Тому, що немає управи на ката.
Смерть знов косою ламає тут долі,
Стаду баранів не жити на волі.
Агнеці були, агнеці є,
Жертвопренесення в Ад всіх веде.
Кати тиранів чекають наказ,
Тіні смертельні жалять всіх нас.
Тінями тіні перемогти?
По смерті у смерть дорогу знайти.
Чи всі вже осліпли, не бачимо світла,
Чи темнії тіні у вашій душі?
Невже ця Земля - для саранчі?
Невже паразити правити будуть?
Невже лиш героїв у бій лиш зову я?
А можна хоч раз та навпаки,
Щоб зникли Боги.
Щоб Сонечко радісно всім посміхалось.
Щоб диво щоденно тут відбувалось.
Щоб мирно жилося, без цього ось лося.
А ті, що з рогами
Вони ж бо не з нами.
Тінню стоять вони за спинами.
Та управляють цими ділами.
[b]Корупція вічна![/b]
В Україні знов павук
Плите павутину.
Мафія давним давно
Тягне нас в трясину.
Павуки уже давно
Мафію підмяли.
А нас вони й подавно
Віками плювали.
Мафія ж безсмертна,
А вони над нею.
Корупційна павутина
Править над Землею.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003656
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2024
автор: oreol