Коханій дружині у
Міжнародний день обіймів
Фіалкової ночі зими
обійми мене, прошу, обійми.
Як наснилося сьогодні мені
в опівнічному, у синьому сні.
За собою ти мене помани
і до тіла до свого пригорни.
Щоб тілами розлилося тепло,
як у тому сні чарівнім було.
Хай тремтіння, ніби струм, нароста,
щоб до теплих уст торкались уста,
було чутно теплий дотик грудей,
хоч не видно ні облич, ні очей.
Щоб волосся із розпущених кос
водоспадом по плечах розлилось
і я тонув, ніби в повені, в нім,
в шовковистому волоссі твоїм.
Щоб торкались руки лагідно рук.
І сердець щоб було чути нам стук.
Щоб дурманив мене твій аромат,
як півсотні років тому назад.
А недавно ти наснилась у сні
у легенькім пальтечкові джерсі…
**************************************
Фіалкової ночі зими
обійми мене, прошу, обійми.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003666
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2024
автор: Сергій Листопад