Віконце

А  знаєш,  я  бачу  поле.
За  полем  сховалось  Сонце.
І  далі  за  тим  видноколом
ще  світить  чиєсь  віконце.

В  віконці  тім  хтось  чекає.
Дорога  далека  й  тяжка.
Те  світло  ніяк  не  щезає,
а  може,  і  там  є  життя?

Й  за  обрій  щодень  силуети
тим  полем  повільно  пливуть.
З  віконця  долинуло:  «Де  ти?»,  –
так  тихо.  Лиш  я  зміг  почуть.


30.IX.2023

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003713
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2024
автор: Макс Дрозд