ВЕДМІДЬ І КІТ, небилиця

Для  дітей

Йшов  ведмедик  до  крота.  
На  дорозі  стрів    кота,  
Тихо  той  собі    сидів,
Білу  шерсть  до  сонця  грів.  
Як  ведмедя  він  побачив,  
Не  трусився  і  не  рачив,  
Кігті  витягнув  вперед
І  сказав:  
- Зроблю  омлет
З  тебе  зараз  я,  бурмило.
- Зачекай,  будь  ласка!  -    мило
Попросив  його  вайло.  
- Дам  тобі  одне  крило.
- Що  я  буду  з  ним  робити?
- Будеш  з  нього  борщ  варити.  
- Де    на  ньому  є  м’ясце?
Кістка  тільки  і  пірце.
- Смалець  має  це  крило.
Ним  наситиш  ти  нутро.
- Ну,  гаразд.  Давай  і  йди.
Відірвав  ведмідь.  
- Бери!
- Як  тепер  літати  будеш?
Чим  новий  наповниш  будень?
- Буду  грати  за  кутом
У  футбол  я  із  кротом.  
Це  цікавіше  є,  ніж
В  небі  з  крокодилом  між
Зір  вночі  й  удень  летіти.  
Ви  з  усім  тут  згідні,  діти?  




адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003779
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2024
автор: Крилата (Любов Пікас)