якщо в цьому місті і справді бували дракони то все що лишилось від них це легенди і ледь деспотичні закони шкода що декор нерозбитих війною домів нам розкаже лише про трофеї давніх як світ королів
але всі ці туристи на французьких і данських машинах розглядають це місто не в казкових ліричних площинах і в кожному барі так і прагнуть усіх розпитати чом місцеві не хочуть якнайшвидше забратись у штати
кажуть річка хороша як і замок чи пиво але жити під боком росії щонайменше погано щонайбільше вразливо і чому українців литовців й поляків так тут вабить відсутність безпеки і лоску нових кадилаків
і лише як куранти пробивають півшосту годину всіх іноземних п'яниць забирають жандарми в машину і катають по місту як студент безіменних коханок щоб ті тверезіли вдихаючи літній світанок
так ночами до ранку вечорами до наглої ночі це місто не спить хоч хотіло б заплющити очі і тільки орли на гербах і хрести на готичних костьолах глядять як історія водить адама і єву по колах
14.08.2023 Краків
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003816
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2024
автор: Василь Гаврилишин