Задля взаємодоповнення в усевишній любові — в поезіях І. С. Шевчука і Артура Дроня

Задля    взаємодоповнення  в  усевишній  любові  —
в  поезіях  І.С.  Шевчука  і  Артура  Дроня:


З  поезій  Артура  Дроня:
*
……………………
Дійти  до  меж,
окреслити  сліди.
Тримати  межі
і  триматись  разом.
І  залишитись  в  жовтні  назавжди.
Як  за  наказом.
 
Бо  ця  Любов,
що  як  тупі  ножі,
гірка  Любов,
яка  стає  твоєю,
тримається  на  тих,
хто  на  межі.
І  тих,
хто  за  межею.
 
*
А  інколи  в  любові  прострелені  ноги.
або  в  ногах  у  любові  осколки,
і  ноги  її  стискають  турнікети,
або  ніг  у  любові  більше  немає.
Тоді  любов  несуть  її  друзі.
 
*
Хоч  пророцтва  й  існують,  та  припиняються,
хоч  мови  існують,  замовкнуть,
хоч  існує  знання,  та  скасується.
Бо  інколи  закінчується  обстріл,
і  любові  закривають  очі,
і  друзі  загортають  її  в  спальники,
і  виносять.
 
І  тоді  вона  переходить
живим.

(Поезія  Артура  Дроня  із  статті  Там,  де  любов  усевишня
Лілія  Бомко
від  18.01.2024,  г.  ZBRUC,  розділ  Штука)

Отже,  і  з  поезій    І.С.Шевчука:

Любов!
Поема
                   Спасителеві-Слову  
                   і  Всенепорочній  Марії
                   з  любов’ю  присвячується

1

Я  парасолю
доношу
до  снігів

люблять
сніжинки  нас  —
люблять  і
творять  богів
і  от  —
недосяжна
поезія  ця
і  гучно  так
б’ються
серця!..

крапля  дощу
сріблом
на  чорнім  плечі  —
як  погон!
все  за  прогон
і  хто  за
життя  
відповість
як  прогон

і  чом
недосяжна
поезія  ця
і  гучно
так  —
б’ються  серця

2

звертайтесь
пишіть
несказанному  —
йдуть  
дощі
в  серці  чується
кров
і  живу  —  де  любов

в  Бозі
змога
є
не  робіть  тільки
збитків
пальці  —  очі
мої
і  торкнусь
й  стає  видко

і  торкнусь
й  чи  настане
амнезія

на  листочку
на  кожнім
протез
як  протест

і  протест  зія
й  холод  —  і
протезія
а  от  Бог!  —
лиш  
любов  —  сіє

3

біля  раю  космос
лиш  любов

доточи  лиш
йдуть  небес
дощі-коси
йдуть  Небес
дощі-коси
це  любов  —
що  підносить

сум  —
любов
що  лишилась...

03.11.2017
Київ
ранок  —  вечір

     Ілля  —    зірний  наш,
                   піднесемось  духом!  

                     Іллі  Тарасюку  —  найперше  від  Миколи
                     священника-капелана  контуженого,
                     від  мене  і  Артема  Т.,
                     і  від  всього  «Аероса»    —
                     багатого  внутрішніми  здійсненнями!  —
                     з  любов’ю  присвячується

Ось  Тарасюк  Ілля  —  чоловік  віри,
біляземних  польотів,  а  от  —  зірних…

нехай  ще  кров’ю  пишуть  ввись  —
                                                       вишині  тексти
чи  в  крові  є  любов  —
як  для  дітей  —  цей  тест  є:
чи  є  всевишняя  любов  —
і  здійнялася  радість  і  з’яснила

сум  —  ще  є  в  цих  —
бо  на  землі  лишились

тоді  нас  четверо  —
в  молитві  вітер  повертали
з  північного  на  східний
щоб  друзі  ввірували  —
               і  на  славу  політали…

і  от  Ілля!  і  чистий  —  й  красень  віри!
польотів  нібито  земних,
                                                 аж  ось  він  —  зірний!!!

19—21.01.2024,  з  причастям,  —
22.01.2024,  на  спомин  
за  віруючим  добровольцем
Іллєю  Тарасюком,
Київ

Що  є  хлібом  любові-поезії,  джерелом  усевишньої  поезії-любові  ,
жертвування  собою  задля  інших?  Жертва  Ісуса  Христа.
Як  сказало  серце  Лілії  Бомко,  є  гімн  любові  апостола  Павла,  а  поезія
"виявляє  безперервність  любові…  у  наступних  рядках  на  наше  воєнне  
теперішнє,
яке  не  суперечить  попередньому,
а  поглиблює  його.

…або  ніг  у  любові  більше  немає.
Тоді  любов  несуть  її  друзі."

                                                     (Артур  Дронь)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003824
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2024
автор: Шевчук Ігор Степанович