Билинонька тонесенька, суха,
В снігу, в степу колише сни колишні.
Крім вітру й сонця, на її шляху
Стрічались добрі звірі й дикі вишні.
М’які світанки грали повесні,
До зваби спокушали літні ночі.
Дощі в литаври били полкові:
Про ніжне серце і зелені очі.
Осінній подих бавив бурштином,
Шуліка міряв стоголосе пір’я.
І небо ще вбиралося бузком,
З червоним лиском сяйва до сузір’я.
Сичі морозні, сива заметіль.
У сірих днях звичайність, як буденність.
Та тільки снить в билиноньки думках -
Смарагдово безцінна нескінченність…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003883
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2024
автор: fialka@