Ти що вчора проходила поруч на п‘яцца дуомо
чому твої очі сміються до мене настільки знайомо
чому твої губи палкіші від жару і крові
тремтять як питаєш мене про відтінки любові?
Дивлюся на тебе не вірю ні диву ні чуду
ти прекрасна як ранок як янгол з останнього суду
питаю себе як вийшло що зараз і тут
гляджу як в зіницях твоїх мерехтить новорічний салют
Завтра вночі як туристи вернуться додому
я залишу тебе наодинці в центрі на п‘яцца дуомо
зовсім скоро весна і знову зацвітнуть сади
головне ти із Мілана надовго нікуди не йди
Мілан 5.01.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003901
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2024
автор: Василь Гаврилишин