Спіймай мене.
Прилинь і притули.
Ти мій останній літній
порятунок,
народжений лютневої
зими.
Спіймай мене,
спіймай і збережи.
Надломлений,
загублений, чумний,
шукаю знов
потрощений притулок.
Спіймай мене,
хоч я давно чужий,
і, що логічно –
вже не буду твій.
А ще логічно,
що забути мушу,
неначе човен
забуває сушу.
10.VIII.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003964
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.01.2024
автор: Макс Дрозд