Пролетіло, закі́нчилось літо,
Швидко линуть і осені дні:
Якось листя за ніч пожовтіло,
І на ранок картини сумні
Золотавим заграли відтінком.
Вальс янтарний над світом полинув, –
Закружляла листків заметіль
І торкнула поривом бурхливим
Душу ангельську на самоті,
Запросила на танець грайливий.
І вона в хороводі кружляла
Із кленовим осіннім листком.
Мудрі клени гілками гойдали,
Шепотіли мені про любов,
Трави килимом жовтим встеляли.
Знає осінь, час скоро настане,
Мов на крилах злечу до зірок;
Там немає журби і страждання,
Тільки чиста і ніжна любов…
Друже, вибач за все на прощання…
22.11.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004010
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2024
автор: Martsin Slavo