За спиной насміхатись ти ще встигнеш,
Та от тільки розплата зовсім близько,
Люди є - нерозумні, спільні в діях,
Гниючі душі!
Ми ,добро, ледь усі безцінно тратим,
Свій талант приховай від інших "звірів",
Тіж його затовпчуть безсердно в землю,
Тай не дістанеш!
Нас до дна, у безодню швидко топлять,
Парус рвуть, і душі не знайдеш спокій,
В океан побажань жбурнуть камінням,
В слід проклинають!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004030
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2024
автор: Ярослав Бойкович