Понад Кливов, понад Грунем сонце грає
Світ великий світ блакитний визирає
Надивуйся, налюбуйся, через простір
В диких травах срібні струни стелять постіль.
Серце бється, серце зовсім очманіле
Тай думки летять мої - промінні стріли
Опустились, опустіли рідні стіни
І ніхто мене тут більше не зустріне.
Сонце гріє ну а серце моє стине
Душу наче обплітають павутини
Душу мою обплітає порожнеча
Сонце світить а в душі моїй вже вечір.
Клива і Грунь мальовничі гори на Прикарпатті.
25 01 2024р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004034
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2024
автор: Vasul_ILkovuch