***
Ні..!
Ми не старіємо --
Це старіють наші
Спогади,
Позалишені самотньо
В однині --
Це вони вертають,
Жалібним -- старого,
Що не пускає --
Псом на сіні,
Множить, помилками,
Знову наші дні..,
Бо вони -- примерзли
Й загубилися,..
Розчинились, якось,
В однині --
Птахом в небі линуть
Неповерненим
І сніжинками розтаяли
В собі...
Біжимо у спішці
Й позалишили
Тих дітей, що внуків
Привели --
Десь, лиш, вчора
Були, тільки -- нашими,
А сьогодні нас веде
Останній шлях їхній
В гроби..,
Але, все ж,..
Ми не старіємо --
Це старіють наші
Спогади..,
Позалишені -- самотньо,
В однині --
Це вони вертають
Жалібним, старого,
Що не пускає --
Псом на сіні,
Множить, помилками --
У сьогодні
Наші, поки, юні
Іще -- дні...
------------------------------------------
27.01.2023; Paris (Aurora)
======================
(!!!)
"Кручене-перекручене-скалічене дерево живе своїм життям, а нормальне -- йде на дошки"
----------------
(Китайська приказка)
======================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004174
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2024
автор: MAX-SABAREN