У збиті теплі подушки
Ховаю заспані питання,
Хоч ранок видзьобав зірки
І темряву з'їв до остання.
Хай буде просто, хай звучить,
Займає місце в цьому році.
Щось є, мов вічність, щось, як мить,
Та Всесвіт на твоєму боці.
День ранок випалить ущент,
Зростає швидкість з кожним кроком,
Важливим кожен є момент,
Кожне спіткання є уроком.
Вечір розбавить сірим день,
Стирає все, гортає далі.
Заплющи очі, ти мішень.
Вбивають сумнів спроби вдалі.
Вечір пірнатиме у ніч.
Ніч стане ранком - все по колу.
Коли цей рух із протиріч
Зупиниться, впаде додолу?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004222
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2024
автор: Ася Оксамитна