Нема на небі щастя

Заспані  зорі  по  небу  блукають  –  
кращої    долі  людської  шукають.
Серед    імлистих  доріг-павутинок
щастя  по  крихтах  визбирують  дрібок.
Ходять  до  ранку  вони  манівцями,
бо  ж  талану  віднайти  обіцяли.
Але  і  досі  торбинка  порожня  –  
аж  захлинається  місячна  повня.
Вдосвіта  зірка  остання  згасає  –  
щастя  людського  на  небі  немає.
Марно  шукать  його  в  тій  далині  –
щастя  існує  лише  на  землі…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004227
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2024
автор: Маргіз