[b]Від народження всі діти в Україні рівні і кожен має право на свою частку загальнонародних надбань[/b]
Тим, хто втік з України скажу лиш:
-Моліться.
Тим, хто війну розпалив:
-Тікайте, моліться.
Хто в кабалу нас загнав:
-Стережіться.
Хто власність довічну тут ввів:
-Обітріться.
Оті всі печатки до ... своєї ви прикладіть,
Фікалії ними собі підітріть.
Це наше рідненьке
І все тут моє.
Ось це до війни
Нас постійно веде.
Ми всі лише гості
На нашій планеті.
І голі і босі
І рівні ми всі.
Хто вам внушив,
Що вони тут царі?
Засранець намістник,
Довічна тут властність.
Довічна на віки,
На віки віків.
Спадщина вбивць,
Злодюг й куркулів?
Усі люди рівні,
Усі люди вільні.
Хто з України у час цей тікав,
Той ворогу все, що лишилось віддав.
А хто тут народне до рук був прибрав,
На того й чекає кровавий тут бал.
Страх нам внушили, щоденно лякують.
Безжально за гроші нас убивають.
Які тут "поважні",
Які олігархи.
На нашій крові
Усі їхні статки.
Мітлою під ...
Й бувате здорові.
Їжте тепер
Креветки у морі.
Ми гості усі
На пленеті Земля.
Усім зрозуміти
Все це пора.
[b]Не в ньому видно справа[/b]
Ху..ло не вперше умирає,
Ху..ла давним давно немає.
Народ його ж знов вибирає,
Хоч все оце прекрасно знає.
Невже ви вірите в Ху..ла.
Хто скаже Пукалці - хвала?
Він егоіст та маразматик.
В країні вашій не такий?
Не наркоман, не душогуб ?
Не підофіл, не самодур?
Та світ же на таких стоїть.
Земля давним, давно тремтить.
В ній є любов, вона терпить.
Можливо це й остання мить.
Народ Ху.. ла лиш вибирає,
Духовності ж давно немає.
Наркоз у масах знов гуляє,
Ху...ло всім дози роздає.
Ти наркоман, таким ти є.
Тут все його, а не твоє.
[b]Дикие люди, дикий пляж, реальность это лишь монтаж.[/b]
Как много в мире идиотов,
Полно дебилов и глупцов.
Но умирать кому охота
За двух зажравшихся козлов?
Шедевры всюду,
Это пошесть.
Нам этот мир не изменить,
Приходится ослов плодить.
Открыл глаза и видишь рыло
Аль наркоман, на весь экран.
Людское стадо отупело,
А правит миром шарлатан.
Им олово залили в глотку,
А жиром ум заплыл давно.
Все осквернили, всюду треш,
В чертогах жизни эта брешь.
Нас манят в паутины лжи,
За ними звезды ведь видны.
Ты как комар попался в сеть,
Паук завлек у паутину.
И ленты, ленты из бабин.
Смеется голый бабуин.
Модель в борделе приодели
И дохлый кот висит на ели.
В холодильнике ж чукча сидит,
Глазенки вылупил, дрожит.
Бегут, бегут от нас олени.
Мы без одежды, мы тюлени.
[b]Интересно почему[/b]
Интересно почему ?
Мне не хочется к нему.
Почему нет кандидатов,
А кандидаты - лишь ослы?
На их ты рыло посмотри
И змея в каждом с них узри.
С миллионной народной толпы
Не никого, вот эти, эти лишь ослы?
Сколько красавцев, умниц сколько.
А нет - осел всего милей.
С экрана он не вертит попкой,
Та попка только для друзей.
Язык свой прячет.
Прикусил?
С экрана дозой угостил.
И все довольны... ваше право.
Вам выбирать из двух ослов.
Выбор сделан - он козел.
С рогами, значит точно наш.
Сожрет капусту он за нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004249
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.01.2024
автор: oreol