[i]Заохочені чути - убиті мовчанням...[/i]
Запитай мене - хто я у синьому морі,
Хто я в молочнім потоці людей,..
Чому ненароком згасаю в мінорі
Збитих золою жилавих ідей,
Чому я ховаю своє перепуття...
Хай би мов доказ, лише запитай!
Інакше - ні слова, бо рани - відлюддя,
Удавані стани - чужинно-розмай...
І я розкажу, що хвилює октави,
Я передам, що шумить уві сні.
Але донесу лише коло оправи,
Усе первозданне лиши́ться... в мені...
Лише запитай - і скажу, що зумію,
Лише зупинися і в ніч нагадай,
Що віддана досі я зрілому диву,
Що же́вріє в тілі далекий розмай...
20.01.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004282
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.01.2024
автор: Сара Ґоллард