Зимно

Здіймався  вітер,  
сунула  зима
тендітна  гілка  
струшувала  з  себе
холодний  сніг,  
що  кригою  тримав
її  в  саду.  
Здавалося  так  треба
Чекати  на  весну,  
на  сонце  і  тепло,
аж  поки  цвіт  не  вигулькне,  
як  жайвір.
Ще  згадки  про  
пелюстку  не  було,
але  у  грудях  кровоточать  мальви.

Готуєш  чай  із  медом.  
Тихо  йдеш
лишаєш  на  столі  гарячим.  
недопитим.
і  пишеш:

-  “Бережи  себе”,
-  Ти  теж.
і  що  не  хочеш  
більше  говорити...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004334
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2024
автор: Окрилена