* * *
Виходить князем світ на вежу дня,
Де біль і радість чорно – білим.
Де голуб небо крильми обійняв,
А люди здичіли, змаліли…
Не всі шляхи в житті до храму йдуть.
Мілієм серцем часто нині.
А доля слізьми часом хрестить путь,-
Ламають крила зовсім юні.
А світ молитву сонця спрагло жде:
Тепла й любові всім нам треба.
Хай святить день живі хрести людей,
Де храми душ тримають небо.
27.01.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004367
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2024
автор: НАСИПАНИЙ ВІКТОР