Море розлуки

Образ  і  смутку  повне  джерело
Залило  Рай,  де  мали  ми  з  тобою
На  долю  розстеляти  полотно
Не  на  гірку,  а  на  щасливу  долю.

Не  на  таку,  як  виплакала  сліз,
А  на  таку,  що  заспіває  вітер.
Тепер  нема  Раю,  та  бачу  скрізь
Зів'ялі  від  печалі  пишні  квіти.

І  квіти  навіть  плакали  в  ту  мить,
Коли  у  Рай  залилося  те  море,
Погас  вогонь,  та  мав  іще  горіть
А  замість  нього  лише  водне  поле.

Сховає  ніч  мій  погляд  серед  зір,
Який  на  водній  гладі  спочиває,
До  цього  дня  із  давніх-  давніх  пір
Кохання  в  тому  морі  потопає....

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004387
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2024
автор: Христина Браун