Лупають скелю –
Колія заради
Неспинності шляхетної мети –
Серця хоробрі.
Кличе віра в правду
Одну для всіх.
Несуть свої хрести
Й кладуть під рейки.
Чуєш
Потяг рушив.
Завзяття точать стукотом коліс
Відвага, Гідність, Людяність
Свобода –
Не зійдуть з рейок.
Поїзд під укіс
Не полетить –
Єднання ціллю боре
Обвітрення душевної снаги.
Пасивність – відпрацьована соборність.
Тримають переможні корогви
Звитяжці духом зродженого війська –
Плече міцне до сильного плеча.
Не тридцять три з води,
Не три,
Не триста, –
Єдина спільність.
Згинуть від меча,
Ті, що мечем
Свою доводять правду.
Гора до недолугості не йде!
Чекаєте – вона маршруту радо покориться і груди розітне?
Одні для всіх у Всесвіті закони:
Хто підлістю прямує до мети –
Опиниться у прірві. Ешелонам
Крізь скелю бездоріжжям не пройти.
О, щиросердні,
О, могутні духом,
Блукальцям ви рятунку вірна путь.
Лупайте скелю!
Уздовж рейок люди
На ваш звитяжний імпульс серця йдуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004409
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.01.2024
автор: Серафима Пант