Ось і січень прощається з нами,
Владу лютому передає,
Який землю засипле снігами,
Бо зима іще візьме своє.
Але сонечко вище піднялось,
Недалеко вже і до весни.
Її мирної нам би бажалось
Та вертались додому сини
Й донечки України-матусі
До коханих, дітей та родин.
Щоби край наш чудовий квітучий
Український не знав більше війн.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004431
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2024
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський