У народів світу існує таке повір'я...
Той, хто вже забуває звичаї своїх батьків
Богом, людьми карається. Не має довір'я...
Він блукає в пітьмі, щоб його ніхто не зустрів.
В нашого народу є також люд гірш собаки...
Від батьків, які не дотримуються звичаїв
Родяться діти, на гріх-досаду - вовкулаки...
Люди ворожі, із людського роду - вигнанці.
Завжди незадоволені, вже фактів список зріс.
В день Святого Юрія виють вовками, страх ширять...
Бігають разом з іншими звірами по лісі.
Мають лише пасок на своїх кудлатих шиях.
В день зимового Миколи знову стають людьми...
У людській постаті вони не ходять до церкви
І з людьми не вітаються... Безбожні не на мить.
Очі червоні зі смутком, а душі підшерхлі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004461
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2024
автор: Маг Грінчук