( із поетичного задуму «Крізь палітру очей»)
Перед мурами сірих побачень
Гори зламаних списів та сплющених куль.
В їхнім блиску не пізнано значень,
Їхня сила безвір'я відбилася в нуль.
Виростає над ними колосся,
Досягаючи пристінків зела теплом,
Заплітаючи щастю волосся
Золотистим промінням вгріваючи тло.
Зав'язавши на поясі крайку
Хрестовину душі віддає під вогонь,
Відібравши у долі нагайку
Викладає по сірому мури з долонь...
І в'юниться по стріляних стінах
Соковите стебло життєдайним плющем,
Хто сьогодні прикляк на коліна,
Завтра зможе відкрити свободу ключем.
Марія Дребіт
2024 рік Португалія
фото з нету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004465
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2024
автор: VIRUYU