Коли уже й поет із автоматом
Іде у бій, щоб волю зберегти
Від тих, хто землю засіває матом
І в будні дні, і навіть в день святий,
Не випадково це – ціну зна волі.
За ним – його земля й його рідня,
А у душі – по вінця того болю,
Який на землю принесла русня.
Коли уже й поет із автоматом
Устав проти московської орди,
То це тому, що з роду він сарматів*,
У світ прийшов, щоб волю відродить.
8.01.2024.
* - іраномовні кочові племена, які проживали із 2 ст. до н. е. по 4 ст. в степах від Зх. Казахстану до Подунав'я.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004481
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.01.2024
автор: Ганна Верес